26.02.2018. Гвардійська школа. Педрада. Підвищуємо власний методичний рівень.
Портфоліо вчителя, який атестується. Педагогічні завдання Мотивація педагога до самовдосконалення Розвиток навичок рефлексивної й оціночної діяльності.
ФІЗИКА – ЦЕ ЗВИЧКА ПОСТІЙНО МИСЛИТИ.
( МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО
ВИВЧЕНННЯ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ
У 2016-2017 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ)
Сучасний світ – це світ динамічний, у
якому людина постійно приймає рішення з метою розв’язання неочікуваних проблем,
створює умови для реалізації власних здібностей. Успішними в такому світі є
особистості, здатні до творчості. Виховати таку особистість – завдання не лише
родини, а й школи. Але не даремно в сучасній освіті виникла формула:
«Творчий учитель – творчий учень». Це
дві грані єдиного процесу життя. Творчий учитель будує розвивальні освітні
ситуації, здатний до проектування власної діяльності, її зміни та вдосконалення.
Характерною ознакою його є зосередженість мислення на педагогічних проблемах та
їх вирішенні, баченні педагогічного процесу як цілісного явища, центральне
місце в якому належить особистості дитини. Творча діяльність учителя стимулює
уяву учня, розвиває оригінальність і гнучкість мислення, формує особистість,
яка творчо проектує життєвий шлях і досягає успіху.
Важливою особливістю вивчення фізики у 20162017
навчальному році буде одночасне використання кількох програм для різних вікових
категорій учнів.
Це зумовлено впровадженням Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, який
закладає нову структуру шкільної фізичної освіти.Так, вивчення фізики у 7, 8
класах загальноосвітніх навчальних закладів
здійснюватиметься за новою програмою,підготовленою робочою групою науковців
НАПН України та відомих методистів під керівництвом доктора педагогічних наук, професора,
академіка НАПН України Олександра Ляшенка, і затвердженою наказом МОН України від 29.05.2015
Навчання фізики та астрономії в
2016-2017 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах
здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів, затверджених
наказами Міністерства освіти і науки (від 05.02.2009 № 66 «Про внесення змін до
наказу МОН України від 23.02.2004 №132 «Про затвердження Типових навчальних
планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи» та від 27.08.2010
№ 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних
закладів ІІІ ступеню»). Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе
навантаження) на вивчення фізики в основній і старшій школі:
7
клас
|
8
клас
|
8 клас
(поглиблене вивчення фізики)
|
9
клас
|
9 клас
(поглиблене вивчення фізики)
|
10 клас
|
11 клас
|
||||
рівень
стан
дарту
|
акаде
мічний рівень
|
профіль
ний рівень
|
рівень
стан
дарту
|
акаде
мічний рівень
|
профіль
ний рівень
|
|||||
2
|
2
|
4
|
2
|
4
|
2
|
3
|
6
|
2
|
3
|
6
|
Особливістю цієї програми є те, що
-на вивчення фізики в 7 класі відводиться 2 год. на тиждень (замість 1 год.як було
раніше);-повернуто класичну послідовність вивчення фізики (механічні → теплові→
електричні → магнітні → світлові явища → основи атомної фізики), яка ґрунтується на знаннях і пізнавальному
досвіді, здобутих учнями в процесі вивчення природознавства в початковій школі та 5
класі;
-із метою розвантаження шкільного курсу фізики з
програми вилучено другорядний матеріал, що не відповідає віковим пізнавальним можливостям
учнів;
-пом’якшено вимоги до виконання фронтальних
лабораторних робіт, ураховуючи наявну матеріально-технічну базу фізичних кабінетів, не знижуючи при цьому вимог до експериментальної
підготовки учнів (результати виконання однієї з робіт до кожного розділу
повинні бути обов’язково оцінені).
-звернено особливу увагу на реалізацію українознавчого
аспекту викладання фізики, зокрема розкриття здобутків вітчизняної фізичної
науки та висвітлення внеску українських учених у розвиток природничих наук, що
має особливе
значення в національному вихованні учнів, формуванні в них почуття гордості за свою Батьківщину й
український народ;
-вилучено з програми навчальні екскурсії, хоча у
пояснювальній записці до програми звертається увага на важливість цієї роботи, а тому доцільність
проведення екскурсій в позаурочний час вирішує вчитель;
-у більшості розділів запроваджено навчальні проекти, що
спонукають учнів до самостійної пошукової роботи. Стосовно навчальних проектів,
то у пояснювальній записці до програми
говориться, що їх виконання передбачає інтегровану
дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних
результатів, під керівництвом учителя.
Крім того, сказано, що навчальний фізичний експеримент
у шкільному навчанні реалізується у формі демонстраційного і фронтального
експерименту, лабораторних робіт, фізичного практикуму, навчальних проектів,
позаурочних дослідів
тощо.Окремі лабораторні роботи можна виконувати як учнівські навчальні проекти.
Виходячи з цього, можна запропонувати кілька шляхів
виконання навчальних
проектів:
1. Теоретичний. Запропоновані у програмі теми
навчальних проектів
є суто теоретичними і вимагають від учнів пошукової роботи з літературою,
матеріалами з мережі Інтернет і наступним узагальненням знайденого
матеріалу.Підсумковим етапом є презентація результатів роботи у вигляді
доповіді з комп’ютерною підтримкою (слайди, таблиці, схеми тощо). Зважаючи на
це, у
процесі вивчення того чи іншого розділу фізики окремі
учні або групи учнів упродовж певного часу (наприклад, місяць або семестр) розробляють навчальні
проекти. Учитель здійснює управління такою діяльністюі спонукає учнів до пошукової діяльності, допомагає їм у
визначенні мети та завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів
дослідницької діяльності та пошук інформації
для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач.
2.
Дослідницький. Виконання творчих експериментальних завдань у домашніх умовах з наступною
презентацією результатів експерименту (наприклад, можна взяти домашні завдання із зошитів
для лабораторних робіт).
3. Дослідницький. Виконання експериментальних робіт в
умовах кабінету фізики (наприклад, лабораторних робіт, передбачених програмою для 7 класу,
які необов’язкові для оцінювання даних або додаткових експериментальних робіт, описаних у «Зошиті
для лабораторних робіт» для 8
класу)
Захист навчальних проектів, обговорення й узагальнення
отриманих результатів відбувається на спеціально відведених заняттях. Для
першого шляху реалізації проектів захист відбувається по закінченні вивчення
теми (після контрольної роботи перед узагальнюючим уроком).
Якщо вчитель вибирає другий або третій варіант, то у
7-му класі доцільно перенести урок «Навчальний проект» із кінця теми у
відповідне місце календарного планування після лабораторної роботи, де заслухати звіт
кількох учнів про результати домашнього дослідження, або про хід та результати
лабораторної роботи, а у 8-му класі перенести два уроки «Навчальний проект» із
кінця теми у відповідне місце календарного планування,
де на одному виконати роботу, а на наступному–заслухати звіт учнів.Оцінювання
навчальних проектів здійснюється індивідуально. Кількість таких оцінювань може бути довільною.
Про науково-методичний супровід викладання фізики у 8 класі за новою програмою
(2015 р.) і підручниками у 2015/2016, 2016/2017 навчальних роках відповідно Додатку 1 наказу
Міністерства освіти і науки України від 27.05.2016 р. № 585 «Про затвердження
переліку підручників для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, що
можуть друкуватися за кошти державного бюджету» визначено перелік підручників
для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, що друкуватимуться за
кошти державного бюджету у 2016 році:
·
«Фізика» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів
(авт. Сиротюк В. Д.).
·
«Фізика» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів
(авт. Пістун П. Ф., Добровольський В. В., Чопик П. І.).
·
«Фізика» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів
(авт. Бар’яхтар В. Г., Божинова Ф. Я., Довгий С. О., Кірюхіна О. О. (за ред. Бар’яхтара
В. Г., Довгого С. О.).
·
«Фізика» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів
(авт. Шут М. І., Мартинюк М. Т., Благодаренко Л. Ю.).
·
«Фізика» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів
(авт. Засєкіна Т. М., Засєкін Д. О.).
·
«Фізика» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів
(авт. Головко М. В., Непорожня Л. В.).
· «Фізика
для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням фізики»
підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Засєкіна Т.
М., Засєкін Д. О.).
Для вчителів фізики загальноосвітніх навчальних
закладів з 29 квітня 2016 року на «Репозитарії навчального контенту» відкрито
доступ до підручників, що отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і
науки України». Всі вчителі мають можливість ознайомитися зі структурою та
змістом підручників «Фізика» для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів.
Підручники для 8-го класу обирали вчителі. Вони
відрізняються між собою, мають свій стиль написання, послідовність викладення
навчального
матеріалу. Під час проведення експертизи підручників
не всі автори прислухалися до критичних зауважень експертів і не внесли правки
у текст. Багато експертів формально віднеслися доекспертизи, тому можна
передбачити, що в підручниках будуть неточності, помилки і вчитель повинен бути
готовим до критичного аналізу того підручника, за яким він працюватиме.
З інформації методистів області більшість шкіл обрало
підручник авторів В.Г.Бар’яхтара, Ф.Я.Божинової, С.ОДовгого, О.О.Кірюхіної а
отже, календарне планування буде орієнтоване саме на ці підручники.У
минулорічних методичних рекомендаціях було вказано, яких змін зазнала програма 7-го класу з метою
її розвантаження, зокрема:
-вилучено матеріал, що стосується похибок, залишено
лише поняття
проточність вимірювань;
-від учнів не вимагається розрізняти міри й
вимірювальні прилади;
-учні повинні вміти наводити приклади речовин у різних
агрегатних станах;
-питання дифузії не розглядається, але пропонується
виконати проект «Дифузія в побуті»;
-вилучено поняття обертової частоти;
-вилучено вивчення рівняння рівномірного
прямолінійного руху;
-вилучено вивчення швидкості матеріальної точки під
час руху по колу;
-дослід Торрічеллі та насоси винесено для виконання
проектів;
-учні повинні знати умови плавання тіл;
-не вивчається «золоте правило» механіки.
У 8 класі вилучено:
-Абсолютну шкалу температур.
-Рідкі кристали та їх використання. Полімери.
-Холодильні машини. Кондиціонер. Теплові насоси.
-Лабораторну роботу «Визначення питомої теплоти
плавлення льоду».
-Силову характеристику електричного поля. Формулу
напруженості електричного
поля.
-Резистори.
-Лічильник електричної енергії.
-Застосування електролізу і струму в газах у
практичній діяльності людини.
-Вплив електричного струму на людський організм.
-Лабораторну роботу «Вимірювання сили струму та
електричної напруги».
Для полегшення роботи вчителя та учнів для 7-го
та 8-го класів розроблено «Зошит
для лабораторних робіт», який отримав гриф «Cхвалено
для використання в
загальноосвітніх навчальних закладах» (Протокол засідання методичної
ради КВНЗ «ДОІППО» №1 від 01.03.2016 року)У
представленому зошиті у вступі коротко описано поняття похибок, хоча їх
обрахунок із лабораторних робіт вилучено. Пропонується два варіанти лабораторної роботи на
визначення виштовхувальної сили: «З’ясування умов плавання тіл», яка
пропонується у програмі та «Вимірювання архімедової(виштовхувальної) сили в рідині», яка
простіша у виконанні. Оскільки вчитель має право замінювати лабораторні роботи рівноцінними, то
саме він вирішує,
який варіант роботи обрати. Як простий механізм у
лабораторній роботі No12 використовується похила площина, тому залишено назву
роботи «Визначення ККД похилої площини».
Для 8-го класу теж розроблено «Зошит для лабораторних
робіт». Тут пропонується 5 обов’язкових лабораторних робіт та5 експериментальних робіт, які можна
використати як навчальні проекти для
проведення додаткового фронтального експерименту. Ці додаткові роботи є обов'язковими для класів із
поглибленим вивченням фізики. Вказані програми
позбавлені жорсткого поурочного поділу. Розподіл навчальних годин у межах тем
здійснюється безпосередньо вчителем. Учитель може аргументовано вносити зміни
до розподілу годин, відведених програмою
на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах
окремої теми, але так, щоб не порушувалась логічна послідовність у вивченні
навчального матеріалу. Наведений у програмі розподіл годин є орієнтовним, тому
учитель має право самостійно визначати кількість годин на вивчення теми або
розділу, але без вилучення одних на користь інших. Для тематичного оцінювання,
а також для повторення, узагальнення,
аналізу та коригування знань учнів
можуть використовуватися резервні години.
У таблиці 1 подано
кількість годин, мінімальну кількість тематичних та лабораторних робіт, що
оцінюються,
Таблиця 1.
Клас
|
Річна
кількість годин за навчальними планами та програмами
|
Кількість
годин на тиждень
|
Мінімальна
кількість тематичних
|
Мінімальна
кількість лабораторних робіт, що оцінюються
|
7
|
70
|
2
|
4
|
7
|
8
|
70
|
2
|
6
|
4
|
9
|
70
|
2
|
6
|
8
|
8 класи з
поглибленим вивченням фізики
|
105-140
|
4
|
8
|
10
|
9 класи з
поглибленим вивченням фізики
|
105-140
|
4
|
8
|
8
|
Необхідність збільшення кількості лабораторних
робіт, що підлягають оцінюванню, визначається вчителем.
У 9 класі вивчаються 2 основні
розділи «Електромагнітні явища» та «Атомне ядро. Ядерна енергетика».
Для оптимізації навчального часу
перший тематичний бал рекомендуємо виставляти по закінченню підтеми 1.1.
«Електричне поле», після вивчення джерел електричного струму у підтемі 1.2.
«Електричний струм».
Велике значення для формування
глибоких знань у цій підтемі належить розв’язуванню задач на розрахунок
електричних кіл різного з’єднання споживачів та лабораторним роботам, де
формуються вміння вимірювати електричні характеристики, експериментально
встановлювати функціональні залежності відповідно до типів з’єднання
провідників.
Найскладнішим питанням теми
«Струм у напівпровідниках» є вивчення природи електричного струму в
напівпровідниках, оскільки вимагає від учнів певного рівня розвитку
абстрактного мислення, міжпредметних знань з хімії. Найбільшу увагу при
викладанні цієї теми слід звернути на висвітлення питання практичного значення
використання струму в різних середовищах. Особливо це стосується напівпровідників,
без яких не можливо уявити сучасну електро-,
радіо- та комп’ютерну техніку.
З метою уникнення труднощів щодо
формування понятійного апарату вчителю на уроках варто частіше використовувати
ілюстративний матеріал (схеми, плакати, кінофільми, програмно-педагогічні
комп’ютерні засоби), які допомагають пояснити сутність різних ядерних явищ. На
заключних уроках слід підкреслювати значення ядерної фізики як наукової основи
сучасної ядерної енергетики та ядерної техніки. Ці уроки варто присвятити екологічним
проблемам використання ядерної енергії, дії радіоактивних випромінювань на
людину та методам захисту від радіації.
При навчанні фізики одним із
важливих видів навчальної діяльності є фізичний експеримент. Оскільки
матеріальна база фізичних кабінетів не завжди може забезпечувати виконання всіх
лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму, вчитель може замінювати окремі
роботи рівноцінними, тобто пропонувати власну тематику робіт. Також декілька
короткочасних лабораторних робіт можна об’єднати у межах однієї теми.
Дозволяється проведення експериментальних досліджень на наявному у фізичному
кабінеті обладнанні за запропонованою вчителем інструкцією. В експериментальних
роботах можуть використовуватися саморобні пристрої (зокрема матеріали та речі
ужиткового спрямування) за умови дотримання правил безпеки. Під час постановки
нестандартних експериментальних робіт учитель повинен враховувати рівень
володіння учнями теоретичним матеріалом, знання якого забезпечують успішне її
виконання.
В основній школі допрофільна підготовка здійснюється за рахунок
варіативної складової навчального плану через впровадження курсів за вибором,
факультативних курсів та індивідуальних занять. Кількість годин на вивчення
фізики може бути збільшено за рахунок варіативної частини навчального плану.
Рішення про використання навчальних годин варіативної частини Типового
навчального плану приймається керівниками навчальних закладів. Для створення
належних умов щодо впровадження допрофільного навчання, залежно від
особливостей та роботи загальноосвітнього навчального закладу і потреб учнів,
учителем може обиратися тематика курсів за вибором (факультативів) за
посібником «Збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та
астрономії» (Видавнича група «Основа», Харків, 2009), а також за програмами,
яким надано відповідний гриф
МОН.
Зміст програм курсів за вибором і факультативів
як і кількість годин, що передбачена у програмах, є орієнтовним. Учитель може
творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи інтереси та
здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи.
Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати
також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів
можна використовувати для викладання курсів за вибором. Курс за
вибором(факультатив) програма якого розрахована на 35 годин і більше може
вивчатися упродовж двох років.
Оскільки
відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 No1/9-305 для
додаткової навчально-методичної літератури гриф не вимагається, вчитель вільний
у її виборі й може застосовувати ту, що найкраще, на його думку, реалізує його
методику навчання.В області розроблено «Посібник з фізики » для 7-го та 8-го
класів.
У посібнках розроблено опорні конспекти, теоретичні питання, домашні
експериментальні завдання , приклади
розв язування задач, диференційовано підібрано задачі по темам,
та завдання, які дозволять учням вдосконалити навички
розв’язування задач. Наводяться приклади розв’язку типових задач.
10-11 класи
Структура фізичної освіти для учнів 9-11-х класів не зазнала ніяких змін, а тому викладання фізики у 2016-2017
навчальному році для них відбуватиметься за навчальними програмами, які використовувалися в минулому
році Відмінністю навчання
фізики в основній та старшій школі є глибина й обсяг вивчення фізичних теорій і
застосування отриманих знань для розв’язку теоретичних та експериментальних
завдань. У старшій школі вивчення фізики відбувається залежно вiд обраного
профілю навчання: на рiвнi стандарту, академічному або профільному рівні. Зміст
навчального матеріалу для 10-х та 11-х класів визначається програмами для
загальноосвітніх навчальних закладів, які розміщено на сайті Міністерства
освіти і науки, молоді та спорту України, а також видрукувано в збірнику «Програми для загальноосвітніх
навчальних закладів. 10-11 класи. Фізика. Астрономія» (Київ, 2010).
Зміст навчальної програми рівня стандарту
спрямовано на вивчення фізики як елементу загальнолюдської культури, на
формування світоглядних уявлень про картину світу. На академічному рівні
закладаються основи системних фізичних знань, достатніх для продовження
навчання за напрямами, де потрібна відповідна фахова підготовка. Навчання
фізики на профільному рівні ставить на меті формування в учнів фундаментальних
знань та навичок, які будуть запорукою успішного подальшого навчання у вищих
навчальних закладах, пов’язаних з обранням майбутніх професій у галузі науки,
техніки і технологій.
Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних
закладів ІІІ ступеню, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України
від 27.08.2010 р. № 834 у 2012/2013 н.р.
вивчення фізики у 10-11-х класах буде проходити на таких рівнях:
Профільний рівень:
фізичний, фізико-математичний, біолого-фізичний, фізико-хімічний профілі
природничо-математичного напряму – 6 годин на тиждень;
Академічний рівень:
універсальний, математичний, екологічний профілі природничо-математичного
напряму – 3 години на тиждень;
Рівень стандарту:
біолого-хімічний, географічний, біотехнологічний, хіміко-технологічний та
агрохімічний профілі природничо-математичного напряму, а також усі профілі
суспільно-гуманітарного, філологічного, технологічного, художньо-естетичного та
спортивного напрямів – 2 години на тиждень.
У таблиці 2 подано кількість годин, мінімальну
кількість тематичних балів та лабораторних робіт, що оцінюються відповідно до
рівня змісту навчальної програми.
Таблиця 2.
Клас
|
Програмовий рівень
|
Кількість годин на тиждень
|
Мінімальна кількість тематичних
|
Мінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються
|
10
|
Стандарту
|
2
|
6
|
4
|
Академічний
|
3
|
8
|
4
|
|
Профільний
|
6
|
10
|
8
|
|
11
|
Стандарту
|
2
|
5
|
4
|
Академічний
|
3
|
7
|
4
|
|
Профільний
|
6
|
10
|
8
|
Кількість робіт фізичного практикуму, яка
добирається та оцінюється, визначається вчителем залежно від тривалості роботи
та її складності.
Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів з
фізики організовується відповідно до інструктивно-методичного листа
Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 р. № 1/9-61.
Згідно з
наказом МОН України від 17.05. 2005 No 297 календарне планування навчального матеріалу
вчителі мають право здійснювати безпосередньо в текстах робочих навчальних
програм, розробка
планів проведення навчальнх занять є компетенцією
педагога, який і визначає їх структуру і форму. У електронному
дайджесті"Бібліотека Вчителя Фізики - 2016" наведено планування навчального
матеріалу для 7-9-х та 10-11-х класів за рівнем стандарту, академічним та профільним
рівнем. Оскільки календарне планування, наведене в даному спецвипуску, повністю
відповідає тексту навчальної програми, то вчителям немає потреби його
передруковувати чи переписувати.
За рахунок варіативної складової навчального плану
кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена та використовуватись
як на подовження часу опанування змістом обраної програми, так і на вивчення
певних спецкурсів і факультативів відповідно до обраного профілю. У першому
випадку вчитель має право самостійно змінювати послідовність вивчення окремих
питань
посеред теми, перерозподіляти години на вивчення
окремих тем у межах річної кількості годин (листи Міністерства освіти і науки
Україн и від
11.06.14 No 1/9-303 та від 26.06. 2015 No 1/9
-305). У другому випадку вчитель повинен використовувати програми
факультативних занять, затверджені МОН України.
Мінімальна наповнюваність груп для факультативних
занять і курсів за вибором
у міських загальноосвітніх навчальних закладах
становить 8 учнів, а в сільських
– 4 (Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 No 128).
За рішенням навчального закладу облік занять з курсів
за вибором може
здійснюватися на сторінках класного журналу або в
окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також при
окремих учнів чи груп учнів. В окремому журналі зазначається склад групи, яка
відвідує факультативні заняття з предметів та ведеться облік
відвідування.Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням
педагогічної ради (лист МОН України від 11.06.14 No
1/9-303).Відповідно до додатку 13 до наказу Міністерства освіти науки України від 27.08.2010 No 834 "Про затвердження Типових
навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня" в
однокомплектних навчальних закладах дозволяється створення профільних груп, де
відводиться 2 год. на вивчення фізики всім класом
(рівень стандарту) та 4 год. у профільній групі (2+4=6
год., профільний рівень). Досвід показав, що така форма роботи себе не
виправдовує. Неможливо спланувати навчальний матеріал таким чином,
щоб для учнів профільної групи було доповнення, більш
поглиблене вивчення навчального матеріалу, який вивчався усім класом. Тому в
тих закладах, які створюють профільні групи, рекомендуємо вивчати фізику окремо
в групі суспільно-гуманітарного напрямку (2 год., рівень стандарту) та окремо в
групі фізико-математичного напрямку (4-6 год., залежно від допустимого
фінансування). Залежно від кількості годин планування
навчального матеріалу необхідно здійснювати за програмою академічного рівня,
збільшивши кількість годин на розв'язування задач, більш ґрунтовного опанування
окремих тем, або за програмою профільного рівня.Відповідно до наказу Міністерства освіти і
науки від 18.02.08 No 99 "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навченням
окремих предметів створюються в загальноосвітніх навчальних закладах за
наявності
відповідного навчально-методичного забезпечення, з
урахуванням нахилів, здібностей і побажань дітей та згоди їхніх батьків або
осіб, що їх замінюють. Рішення про формування класів з поглибленим вивченням одного чи кількох навчальних предметів приймається
педагогічною радою за рекомендацією ради навчального закладу і затверджується
наказом керівника закладу. У цьому
навчальному році учні 9-х класів навчатимуться за
старою програмою, яка створена у 2008 році, а учні 8-х класів –за новою
програмою, створеною у 2013році. Ці програми передбачають вивчення предмета у
8-9-х класах по 4 години на тиждень.
Відповідно до наказу Міністерства освіти науки України
від 27.08.2010 No 834 "Про затвердження Типових навчальних планів
загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня"
навчальний предмет "Астрономія" входить до
інваріантної складової навчальних планів в 11-му класі. У рівні стандарту та академічному рівні на
вивчення астрономії відводиться 0,5 тижневих годин, у профільному (фізичному)
рівні –1 година. В усіх інших профілях природничого напрямку
(фізико-математичний, біолого-фізичний та ін.)
відводиться 0,5 тижневих годин. Календарне планування з астрономії наводиться у
електронному дайджесті"Бібліотека Вчителя
Фізики - 2016"
. З огляду на те, що в Україні проводиться олімпіада з
астрономії, цей курс рекомендуємо вивчати у І семестрі.Програма рівня стандарту
та академічного рівня передбачає виконання однієї практичної роботи. Учитель
може довільно обирати тему цієї роботи з трьох, запропонованих програмою. Разом із тим,
практика показує, що доцільно провести комбіноване практичне заняття, на якому
показати будову карти зоряного неба (зокрема особливості відображення на ній небесних світил,
використання небесних координат) та прийоми роботи з
такою картою. У другій частині практичного заняття бажано продемонструвати учням
вигляд зоряного неба в ділянці північного полюса (сузір'я Малої та Великої Ведмедиць, Полярну
зорю тощо), а також у різні пори року.
В електронному
дайджесті"Бібліотека Вчителя Фізики
- 2016" розроблено конспекти з астрономії, які повинні допомогти учням
опанувати основні поняття, теорії, моделі, гіпотези, передбачені для вивчення навчальною програмою.Після кожної
теми наведені запитання, які взято зі «Збірника завдань для державної
підсумкової атестації з астрономії» (автори А.М.Казанцев, І.П.Крячко). Крім
того, посібник містить рухому карту зоряного неба та інструкцію з її
виготовлення, а також практичнуроботу, яка обов’язкова для виконання.
Звертаємо увагу, що оцінювання навчальних досягнень
учнів проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України
"Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у
системі загальної середньої освіти" від 05.05.2008 No 371 .
Основними видами оцінювання є поточне, тематичне,
семестрове, річне та державна підсумкова атестація. Тематичне оцінювання
здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини
теми) відповідно до вимог навчальних програм упродовж її вивчення з урахуванням
поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних,
самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.Під
час тематичного оцінювання з фізики повинні бути враховані результати навчальних досягнень
учнів із трьох напрямів: зі знання теорії, вмінь розв'язувати задачі та
виконувати лабораторні роботи. При цьому проведення окремої тематичної атестації
при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається, хоча логічним буде
проведення контрольної роботи, короткочасної самостійної роботи, усного заліку
тощо по закінченні вивчення теми чи її частини. Перед початком вивчення
чергової теми вчитель повинен ознайомити учнів з тривалістю її вивчення
(кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами
оцінювання.
До обов'язкових видів робіт можуть належати:
лабораторні роботи, роботи фізичного практикуму, залік,
конференція, самостійна та
контрольна роботи тощо.Відповідно до
Інструкції з ведення
класного журналу 5-11(12)х
класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом
Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 No 496 тематична оцінка
виставляється до
класного журналу в колонку з написом
"Тематична" без зазначення
дати.Орієнтована кількість тематичних
оцінювань наведена в
календарному плануванні За результатами тематичного оцінювання виставляється семестрова
оцінка у відповідні колонки "І (ІІ) семестр", а річне оцінювання
здійснюється на підставі семестрових
оцінок. При виставленні
семестрової та річної
оцінок слід ураховувати динаміку
особистих навчальних досягнень
учнів з предмета,
важливість теми (тривалість її вивчення, складність
змісту, ступінь узагальнення матеріалу
тощо). Учні мають
право на підвищення
семестрової оцінки.
Скоригована семестрова оцінка
виставляється без дати
в колонку з
написом "Скоригована"
поруч із колонкою
"І (ІІ) семестр". Колонки
для виставлення скоригованих оцінок
відводяться навіть за
відсутності учнів, які
виявили бажання їх коригувати. Семестрові та річні роботи як окремі
підсумкові роботи
не проводяться Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з
надписом "Річна" без
зазначення
дати не раніше
ніж через три дні
після виставлення оцінки
за ІІ семестр
і не пізніше 6 робочих днів після завершення ІІ семестру на основі семестрових
або скоригованих семестрових оцінок.
Коригування
результатів річного оцінювання
здійснюється за результатами
повторного семестрового оцінювання (одного або двох семестрів), що проводиться
відповідно до письмових завдань, що мають охоплювати зміст усіх
тем,вивчених упродовж відповідного
семестру, та графіка,
що затверджується наказом керівника загальноосвітнього навчального
закладу. За
наслідками коригування результатів річного оцінювання
видається відповідний наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу
(Наказ МОН України від 14.07.2015 No 762)Для учнів, які не мають річної оцінки
(не атестовані) з певних причин, за рішенням
педагогічної ради та
відповідного наказу керівника
навчального закладу річне оцінювання проводиться в серпні
-вересні. Із
метою недопущення перевантаження учнів
та раціонального використання
часу інші контрольні роботи (заміри, діагностичні роботи тощо), які організовуються
керівництвом навчального закладу, повинні проводитися під час запланованих
учителем письмових робіт і міс
тити завдання лише з теми, яка вивчається. У таких
випадках учитель позбавляється
необхідності проводити повторні
письмові роботи. До додатка до свідоцтва про базову загальну середню освіту й
атестата про повну загальну середню
освіту виставляються річні
оцінки та результати державної підсумкової атестації.
Державна підсумкова атестація з фізики для учнів
основної школи у 2015-16
навчальному році проводилася
в письмовій формі
за вибором школи
за завданнями, розробленими
загальноосвітніми
навчальними закладами (наказ Міністерства освіти
і науки України
від 08.02.16 No
94). Проведення ДПА з
фізики в старшій школі не передбачалося. Для бажаючих вступити до вищих
навчальних закладів було проведено ЗНО з фізики.Рішення про доцільність
проведення навчальної практики та навчальних екскурсій загальноосвітні
навчальні заклади приймають самостійно.Демонстраційний експеримент, наведений у
програмі, є обов'язковим для
виконання вчителем
У програмі значна увага звертається на формування
практичних навичок школярів, зокрема запропоновано достатню кількість
лабораторних робіт. Учитель може замінювати тематику окремих робіт на
рівноцінні з огляду на стан матеріальної
бази фізичного кабінету,
об'єднувати деякі лабораторні роботи, що має бути відображено в
календарних планах. З огляду на те, що в пояснювальній записці до нової
навчальної програми вказано, що обов’язковою
для виконання всіма
учнями класу і
відповідно оцінюється як мінімум одна лабораторна робота в кожному розділі програми,
вчитель може оцінити
учнів вибірково у
7-му класі –при проведенні
семи
лабораторних робіт та у 8-му –однієї лабораторної
роботи.У 7-му класі це можуть бути наступні роботи:
1."Ознайомлення з вимірювальними приладами.
Визначення ціни поділки шкали приладу".
2. "Вимірювання розмірів малих тіл різними
способами".
3. "Дослідження коливань нитяного маятника".
4. "Вимірювання маси тіл методом
зважування".
5. "Дослідження пружних властивостей тіл".
6. "Визначення коефіцієнта тертя ковзання".
7. "Визначення ККД простого механізму".
Примітка:
роботи 2, 3, 6, 7 можна виконати як навчальні проекти.
У 8-му класі можна не оцінювати одну із двох
лабораторних робіт другої частини
розділу “Електричні явища»
(«Дослідження електричного кола з послідовним з’єднанням провідників»
або «Дослідження електричного кола з паралельним з’єднанням провідників»).З
огляду на те, що деякі лабораторні роботи з навчальної програми з фізики
спрямовані на спостереження фізичних явищ і процесів, ознайомлення учнів із
будовою пристроїв і
деякою мірою носять репродуктивний характер,
то за вибором учителя
вони можуть не
оцінюватися. Наприклад, залежно
від постановки роботи можуть не оцінюватися такі лабораторні роботи:
-9 клас
–"Дослідження
взаємодії заряджених тіл",
"Складання найпростішого електромагніту і
випробування його дії
", "Вивчення будови дозиметра і проведення дозиметричних
вимірювань".
Рівень стандарту-10 клас
–"Вимірювання сил".-
11 клас
–"Дослідження
електричного кола з
напівпровідниковим діодом", "Спостереження інтерференції та дифракції світла".
У програмі 10–11-х класів академічного та профільного
рівнів у дужки взяті питання, які
вчитель може винести
на оглядове або
самостійне опрацювання. Також сюди
відносяться й окремі
лабораторні роботи, які рекомендуємо винести
на самостійне виконання
або виконати учителем демонстраційно, а учням описати спостережувані явища
чи зробити відповідні
розрахунки. Ці роботи можна не оцінювати.
Академічний рівень
-10 клас
–"Дослідження
руху тіла по
колу", "Вимірювання сил", "Вимірювання коефіцієнта
тертя", "Дослідження пружного удару двох тіл" (у зошитах для
лабораторних робіт її
замінено на роботу
"Вивчення закону збереження
механічної енергії").
-11 клас
–"Дослідження
взаємодії електризованих
тіл", "Дослідження
електричного кола з напівпровідниковим діодом",
"Дослідження магнітних властивостей речовини" (у
зошитах для лабораторних робіт її замінено на роботу "Спостереження дії
магнітного поля на струм").
Можна також не оцінювати роботи: "Спостереження
інтерференції світла",
"Спостереження дифракції світла".
Профільний рівень
Роботи, які вказані для академічного рівня, а також:
-10 клас
–"Вимірювання середньої швидкості руху
тіла", "Оцінювання розмірів молекул", Калориметричний метод
вимірювання".
-11 клас
–"Дослідження
термісторів",
"Вивчення транзисторів та інтегрованих напівпровідникових приладів(схем)", "Вивчення будови електровимірювальних приладів
магнітоелектричної системи", "Вивчення будови електродвигуна
постійного струму".Наведений перелік робіт фізичногопрактикуму тривалістю
1 або 2 год. є орієнтовним і може бути змінений учителем на власний розсуд у
межах годин,зазначених програмою. У школах, де відсутнє необхідне складне
обладнання для проведення лабораторного практикуму, передбаченого програмою,
дозво
ляється проведення робіт із доступним обладнанням. Під
час проведення лабораторних робіт та робіт фізичного практикуму в10-11-му класах
особливу увагу слід
звернути на обчислення
похибок вимірювань.У класах фізико-математичного профілю
лабораторні роботи можуть
виконуватися у вигляді практикуму, а роботи
практикуму–фронтально. Поділ лабораторних робіт на фронтальні та лабораторні
має умовний характер. Вимоги
до
перевірки зошитів регламентуються листами Міністерства освіти і
науки України "Орієнтовні вимоги до
виконання письмових робіт
і перевірки зошитів із
природничо-
математичних
дисциплін у 5-11
класах від 27.12. 2000 No1/9 -529
.
Звертаємо увагу вчителівна такі моменти:
-у кожному семестрі має бути не менше однієї письмової
(контрольної) роботи з фізики;
-кожен
учень повинен мати
не менше 2-х
зошитів (для класних
і домашніх робіт; лабораторних робіт (практикуму));
-контрольні
(письмові) роботи можуть
виконуватися як в
окремому зошиті, так і на окремих аркушах;
-зошити (аркуші) для
письмових і лабораторних
робіт повинні зберігатися в
кабінеті фізики, а в разі відсутності такого–в учителя впродовж усього
навчального року;
-бал за ведення робочих зошитів у журнал не
виставляється.
Перелік рекомендованої літератури в навчально-виховному
процесі буде надруковано в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і
науки України". Поряд із підручниками та посібниками, що наведені в
переліку, в навчальних закладах
дозволяється використовувати підручники
та посібники, видані
за попередні
роки та рекомендовані Міністерством освіти і науки України (Лист МОН України
від 26.06.2015 No 1/9-305).
Кабінет
фізики навчального закладу
повинен відповідати вимогам
Положення про навчальні кабінети (наказ МОН України
від 20.07.2004 No 601)
та
Положення про навчальні
кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних
закладів (наказ МОНмолодьспорту України
від14.12.2012 No 1423)
Наказом МОН України від 15.10.2015 No 1088 затверджено
«Методичні
рекомендації
щодо забезпечення кабінетів
фізики засобами навчання
та
обладнанням»Цим
наказом планується внести
зміни в «Базовий
типовий перелік
засобів
навчання й обладнання
кабінету фізики та
астрономії» Нагадуємо, що до переліку основних документів кабінету повиннівходити:
акт-дозвіл
на проведення занять
у кабінеті фізики;
паспорт кабінету фізики;
журнал
проведення інструктажів із
безпеки життєдіяльності; інструкція
з
безпеки для кабінету фізики;
інвентарна книга;
матеріальна
книга.
Звертаємо
увагу на обов'язкове
виконання вимог наказу
Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 No 304 "Про
затвердження Положення про порядок
проведення навчання і
перевірки знань з
питань охорони праці
в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки
України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 7 липня 2006р. за No 806/12680,
інструктивно-методичних матеріалів "Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного
напряму загальноосвітніх навчальних закладів" (Лист
МОНмолодьспорту України від 01.02.2012 No 1/9-72 ), Правил безпеки
під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях)
фізики та хімії загальноосв
ітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України
від 16.07.2012 No 992 та «Методичних матеріалів щодо
організації навчання і перевірки
знань, проведення інструктажів
з питань охорони
праці, безпеки життєдіяльності» (Лист МОН України
від 16.06.2014 No 1/9-319).
Відповідно до наказів та матеріалів проводяться такі
інструктажі:
-Первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності на
початку занять у
кабінеті (на першому уроці кожного навчального року).
(на першому
уроці кожного навчального року). Запис про проведення первинного інструктажу робиться в
окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності, який
зберігається в кабінеті.
-Первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед
початком кожної лабораторної роботи, роботи фізпрактикуму, який реєструється в
журналі обліку навчальних занять на
сторінці предмета в
розділі про запис
змісту уроку.
(Примірні
інструкції для проведення
даного інструктажу наводяться
в електронному дайджесті"Бібліотека Вчителя Фізики - 2016"
Учитель
при проведенні даного
інструктажу наголошує учням
на ті питання інструкції,
які стосуються даної
лабораторної роботи чи
роботи фізпрактикуму).
-Позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності у
разі порушення учнями вимог нормативно
-правових актів з охорони праці, що може призвести
чи призвело до
травм, аварій, пожеж,
у разі нещасних
випадків за межами закладу
освіти під час
проведення екскурсій. Реєстрація
позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів,
що зберігається в
кожному кабінеті.
-Цільовий
інструктаж із безпеки
життєдіяльності з учнями
у разі організації позанавчальних
заходів (олімпіади, екскурсії). Реєстрація проведення цільового інструктажу
здійснюється у журналі реєстрації інструктажів.
Під час проведення первинного інструктажу з безпеки
життєдіяльності на початку занять у кабінеті учнів потрібно ознайомити з інструкцією з безпеки
для кабінету фізики, яка розміщена на
стенді, затверджена директором
школи і повинна оновлюватися не
рідше ніж один раз на 5 років.
Матеріали для підготовки уроків і занять
висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та
астрономія в школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах
України» (видавнича група «Основа»), газеті «Фізика» (видавнича група «Шкільний
світ»); у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Фізика для
допитливих», «Школа юного вченого», «Світ фізики», «Країна знань» тощо.
ОПРАЦЬОВАННІ І ВИКОРИСТАННІ В РОБОТІ ДОКУМЕНТИ:
1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на
2012-2021 роки.
2. Закон України «Про загальну середню освіту».
3. «Державний стандарт базової і повної загальної
середньої освіти», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23
листопада 2011 року № 1392.
4. Рішення колегії Міністерства освіти і науки України
від 27 серпня 2013 року протокол № 4/1-2.
5. Наказ Міністерства освіти і науки України від 21
жовтня 2013 року № 1456 «Про затвердження Концепції профільного навчання».
6. Наказ Міністерства освіти і науки України № 100 від
06.02.2015 "Про розвантаження навчальних програм для учнів 5-9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів.
7. «Положення про конкурсний відбір проектів
підручників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів», затверджене
Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.12.2015 р. № 1361,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.01.2016 р. за № 59/28189.
8. Накази Міністерства освіти і науки України від
05.02.2016 р. № 78 і від 22.02.2016 р. №
144.
9. Наказ Міністерства № 834 від 27.08. 2010 «Про
затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ
ступеню» зі змінами внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657.
10. Наказ Міністерства № 409 від 03.04.2012 «Про
затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ
ступеня» зі змінами внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664.
11. Наказ Міністерства № 616 від 23.05.2012 « Про
затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ
ступеню з поглибленим вивченням окремих предметів".
12. Наказ Міністерства № 657 від 29.05.2014 «Про
внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 №
834".
13. Наказ Міністерства № 664 від 29.05.2014 "Про
внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
від 03.04.2012 р. № 409".
14. Навчальні
програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 2015 р. (за новим
Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти):
- Природознавство і Біологія для 5-9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів;
- Природознавство 5 клас для загальноосвітніх
навчальних закладів;
- Фізика для 7-9 класів загальноосвітніх навчальних
закладів;
15. Навчальні програми для 8-9 класів для
загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивчення окремих
предметів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої
освіти):
- Фізика. 8–9 класи. Навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням фізики, 2013 р.
16. Навчальні програми для 10-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів:
- Астрономія : рівень стандарту, академічний рівень,
профільний рівень
- Фізика : рівень стандарту, академічний рівень,
профільний рівень
17. Навчальні програми курсів за вибором та
факультативів
- Збірник програм курсів за вибором і факультативів з
фізики та астрономії. 6-12 класи. –Х.: Вид. група «Основа», 2009.-192 с.- (Серія
«Профільне навчання»);
18. Наказ МОН № 586 від 27.05.16 року «Про
затвердження переліку підручників для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних
закладів, що можуть друкуватися за кошти державного бюджету».
У нагоді
учителям стануть такі інформаційні ресурси:
<style>
#mymenu {
width: 200px;
margin: 0auto
;}
#mymenu .mydiv {
width: 200px;/*ширина всего меню*/
transition: height ease-in-out 500ms;
-o-transition: height ease-in-out 500ms;
-moz-transition: height ease-in-out 500ms;
-webkit-transition: height ease-in-out 500ms;
border-radius: 15px;
-moz-border-radius: 15px;
-webkit-border-radius: 15px;
}
.mydiv h3{height: 45px;
cursor:pointer;
margin: 0 0 0 0;
text-align: center;
color:white;padding: 12px 0px 0px 0px;
border-radius: 8px;
-moz-border-radius: 8px;
-webkit-border-radius: 8px;
background: #999999;/*цвет наружного меню*/
}
#mymenu p {
text-align: center;
margin: 0 0 1px 0;
height: 0px;
overflow: hidden;
transition: height ease-in-out 500ms;
-o-transition: height ease-in-out 500ms;
-moz-transition: height ease-in-out 500ms;
-webkit-transition: height ease-in-out 500ms;
border-radius: 8px;
-moz-border-radius: 8px;
-webkit-border-radius: 8px;
background: #cccccc; /*цвет фона внутреннего меню*/
filter: progid:DXImageTransform.Microsoft.gradient
( startColorstr='#E1A3370', endColorstr='#E1A337',GradientType=0 );
}
#mymenu p:hover {
background: #999999;
cursor:pointer;
}
#mymenu div:hover > p {
height: 45px;padding: 12px 0px 0px 0px;
}
* html #mymenu .mydiv {
filter: progid:DXImageTransform.Microsoft.gradient
(startColorstr='#4EAEC1', endColorstr='#055261',GradientType=0 );
height: 45px;
overflow: hidden;
forIE: expression(
onmouseover = function() {this.className += ' hover'},
onmouseout = function() {this.className = this.className.replace('hover', '')}
);
}
* html #mymenu .mydiv.hover {
height:auto
;}
#mymenu p a {
color:white;
}
</style>
<div id="mymenu">
<div class="mydiv">
<h3 >Корисні посилання</h3>
<p><a href = "http://osvita.ua/school/">osvita.ua</a></p>
<p><a href = "http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/metoduchni.html">Сайт МОіН України</a></p>
<p><a href = "infosvit.if.ua">Infoсвіт</a></p>
<p><a href = "http://metodportal.net">Методичний портал</a></p>
</div>
<div class="mydiv">
<h3>Сайти колег</h3>
<p><a href = "https://myfizika.wordpress.com">Сайт Сажневої Є.Б.</a></p>
<p><a href = "http://okhotnik-galina.ucoz.ru">Сайт Охотнік Г.Г.</a></p>
<p><a href = "http://evgenija-djachk.ucoz.ru">Дьячкова Є.В.</a></p>
</div>
<div class="mydiv">
<h3>Цікава наука</h3>
<p><a href = "http://doslyd.blogspot.ru">Дослідник+</a></p>
<p><a href = "http://bestpfusik.blogspot.com">Просто фізика</a></p>
<p><a href = "http://http//gutpfusik.blogspot.com/2016/10/2016.html#more">Добра фізика</a></p>
</div>
<div class="mydiv">
<h3>Різне</h3>
<p><a href = "#">Под меню1</a></p>
<p><a href = "#">Под меню2</a></p>
<p><a href = "#">Под меню3</a></p>
<p><a href = "#">Под меню4</a></p>
<p><a href = "#">Под меню5</a></p>
</div></div>
Немає коментарів:
Дописати коментар